СВІДОМИМ УКРАЇНЦЯМ!

Свідомим Українцям!

Ми, ГО «Воля-Громада-Козацтво» яке було зареєстроване 22 січня 2014 р. під час подій на Майдані, в розпал подій на вул..Грушевського, на сьомий день дії антидемократичних законів злочинної влади Януковича, в день Злуки Українського Народу! Ми прийшли першими та досі не пішли, ми стояли за зміну системи, на жаль система не змінилася, ми напевно єдина організація, яка не продалася парашенкам та іншим олігархам. Гідність в Україні коштує дуже дорого, більшість з нас не має посвідчень Учасників Майдану та Учасників Бойових Дій (150 хлопців пішли на Схід у 1-му наборі Айдару прямо з Майдану), в приміщені під офіс організації місцевими адміністраціями нам відмовлено, за весь час від Держави ми не отримали жодної копійки. Організація існує виключно за рахунок власних коштів Свідомих Українців, учасників та однодумців обєднання.

ГО «ВГК» діє виключно в інтересах Українського Народу.

Місія: побудова сильного українського громадянського суспільства. Ми Будуємо Нову Процвітаючу Україну перш за все в Свідомості кожного Українця!

Головна мета ГО - досягти повної відповідальності Держави перед людиною за свою діяльність демократичним шляхом організації цивільного і громадського контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами Держави та будь-якими іншими установами та організаціями, з метою захисту молоді та громадян України від свавілля влади, судів, правоохоронних органів, чиновників, та будь-яких інших установ або організацій, якщо їх дії суперечать існуванню Демократичних принципів, Прав та Свобод громадян України, закріплених Конституцією України.

Ми просимо усіх розповсюдити ці факти пограбування Українського Народу, та донести ці факти до Свідомості кожного Свідомого Українця.

РОЗДІЛ 1

Основні терміни, юридичні назви та факти які мають юридичне значення

1. Термін «УКРАЇНА» є офіційною назвою національних територій Українського народу Української РСР яка станом на 16 липня 1990 року складалася виключно тільки з самих національних адміністративних територіальних одиниць територіальних громад Українського народу Української РСР з назвами його СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів, МІСТ обласного значення, МІСТ обласних центрів без районного поділу та РАЙОНІВ міст обласних центрів з районним поділенням, які РАЗОМ безпосередньо складали єдину національну адміністративну територію Української Радянської Соціалістичної Республіки з обмеженим державним суверенітетом, у складі державної території Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

2. Термін Український народ це етнічні Українці, які у 1924 році підчас створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, у межах своїх національних територій з назвоюУКРАЇНА, підтримали створення Української РСР з обмеженим державним суверенітетом, у складі однієї держави - Союзу національних Радянських Соціалістичних Республік, - СРСР;

3. Термін національна державність Українського народу Української РСР, це його офіційне міжнародне право на створення у межах своїх національних територій - які на 1 грудня 1991 року у складі державної території колишньої СРСР, офіційно складали всю адміністративну територію Української РСР, власної самостійної національної ДЕРЖАВИ з повним державним суверенітетом, - у випадку припинення СРСР як федеративної держави, - як Союзу саме 15-ти національних Радянських Соціалістичних Республік.

4. Термін «Народ України» вперше офіційно виник безпосередньо у положеннях ч.1 Розділу ІІ «Народовладдя» Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року № 55, та офіційне значення мог тільки штучно НАБУТИ у випадку саме неконституційного офіційного прийняття Верховною Радою Української РСР 12-го скликання, власного неконституційного Закону Української РСР «Про громадянство Української РСР» - як УКРАЇНИ, - з неконституційними «Громадянами Української РСР всіх національностей віртуального «Народу України»,

замість конституційних «Громадян Української РСР всіх національностей Українського народу Української РСР, з повним державним суверенітетом, у складі СРСР, згідно Конституції Української РСР;

5. Термін Громадяни Української РСР всіх національностей «Народу України» після 24 серпня 1991 року, як неконституційний, міг бути незаконно легалізованим тільки у випадку саме незаконного скликання пленарного засідання - вже офіційно припиненої о 18-00 датою 24 серпня 1991 року Верховної Ради Української РСР 12-го скликання її офіційним Рішенням № 17 від 24 серпня 1991 року про створення Самостійної української держави України;

Тобто, як тільки у виконання розділу 3 Постанови Верховної Ради Української РСР № 1299-12 від 5 липня 1991 року «Про вибори Президента Української РСР», - яким було офіційно встановлено РОЗГЛЯНУТИ на кінець вересня 1991 року, проект САМЕ неконституційного Закону Української РСР «Про громадянство Української РСР» вже як УКРАЇНИ,

- з неконституційними «Громадянами Української РСР всіх національностей саме віртуального «Народу України»; - щоб останнім НЕ ДАТИ Українському народу Української РСР як офіційному її засновнику, вже на конституційних підставах здійснити наступне, а саме:

по-перше, офіційно утворити Українську РСР з повним державним суверенітетом, саме як унітарну Самостійну українську державу України з організаційно державною формою управління тільки як Української Республіки - Українського народу Української РСР;

по-друге, офіційно утворити перехідне конституційне громадянство Української РСР - Громадян Української РСР всіх національностей тільки Українського народу Української РСР, та останнім офіційно припинити конституційне громадянство СРСР у межах вже державної території Української РСР з повним державним суверенітетом - вже як Самостійної української держави України;

по-третє, офіційно - вже наступному, перейти до конституційного громадянства Української Республіки тільки Українського народу Самостійної української держави України, як офіційного правонаступника Українського народу Української РСР, у складі СРСР;

- Щоб саме вищенаведеним не дати Українському народу Української РСР з обмеженим державним суверенітетом у складі СРСР, офіційно вступити в права Українського народу щойно створеної 24 серпня 1991 року о 18-00 Самостійної української держави України, з повним державним суверенітетом, як офіційного правонаступника Українського народу Української РСР з обмеженим державним суверенітетом у складі ще СРСР;

6. Термін «УКРАЇНА», як Українська РСР, вперше офіційно виник у положеннях Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року № 55, заявленої окремою групою народних депутатів Верховної Ради Української РСР 12-го скликання на чолі з головою Верховної Ради Української РСР 12-го скликання - з Кравчуком Л.М., - які за своїми «етнічними ознаками» та офіційними документами НЕ БУЛИ Українським народом Української РСР та в дійсності не мали жодного офіційного відношення до її інших корінних народів як національних меншин та не мали жодного офіційного відношення до його національних територій, національної історії, національної культури, національної державності та до самої його національної - Української державної мови Української РСР але які в період 16 липня 1990 року та 1 грудня 1991 року активно намагалися саме у своїх власних інтересах попередньо прийняти відповідні антиукраїнські законодавчі АКТи, - якими, для самих себе та для своїх сопліменників саме наперед намагалися встановити відповідні правові та законодавчі преференції, - які у майбутньому могли стати більше ніж обов»язковими - кабальними для Українського народу Української РСР;

7. Термін «УКРАЇНА», як незалежна демократична держава», незаконно виник в наслідок попередньо спланованого державного заколоту окремого кола Народних депутатів Української РСР 12-го конституційного скликання, саме не українського народу, які самі себе непомітно незаконно оголосили ще 5 липня 1991 року неконституційними - нікчемними «Громадянами Української РСР всіх національностей «Народу України»;

/У підтвердження цього ДИВИСЬ у Відомостях Верховної Ради України періоду 5 липня 1991 року положення розділу 2 ст.4 неконституційного Закону Української РСР «Про Президента Української РСР» від 5 липня 1991 року № 1295-12/

- Метою якого було вже 26 серпня 1991 року, самих себе незаконно проголосили вже «Громадянами України всіх національностей «Народу України», та останніми вже шляхом правового шахрайства замінити Український народ Української РСР, як громадян СРСР, вже на віртуальний «Народ України» як «Громадян України всіх національностей» з метою останнім припинення не тільки самого Українського народу Української РСР а і самої саме його Української Республіки яка до 24 серпня 1991 року як Українська РСР з обмеженим державним суверенітетом була у складі СРСР;

/ У підтвердження саме таких незаконних обставин ДИВИСЬ у Відомостях Верховної Ради України наступне:

1) Положення розділу 2 ст.4 Закону Української РСР № 1295-12 від 5 липня 1991 року «Про Президента Української РСР, - яким встановлено, що « При вступі на посаду Президент Української РСР приносить присягу такого змісту, - « Урочисто присягаю народові України ( - а не Українському народу Української РСР) при здійснені повноважень Президента Української Радянської Соціалістичної Республіки суворо дотримуватися Конституції і законів Української РСР»;

/ - У яких до 5 липня 1991 року ніколи не було віртуального «Народу України»/

2) Положення розділу 3 Постанови Верховної Ради Української РСР № 1299-12 від 5 липня 1991 року «Про вибори Президента Української РСР», - яким встановлено наступне,

- « Розглянути на сесії Верховної Ради Української РСР до кінця вересня 1991 року проект Закону про громадянство Української РСР/

3) Постанову Президії «Верховної Ради України» від 26 серпня 1991 року № 1442-12 «Про звернення «Президії» Верховної Ради України до «Громадян України всіх національностей державо утворюючих націй» за ініціативою 88-ми Народних депутатів Української РСР,

- не згідних з офіційним Рішенням № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР за участю 362 конституційних Народних депутатів Української РСР 12-го конституційного скликання, про створення Самостійної української держави України;

---

8. Термін Самостійна українська держава України, є офіційною назвою унітарної національної держави Українського народу Української РСР, з повним державним суверенітетом, яку було офіційно створено офіційним Рішенням № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 конституційної Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання, за безпосередньої УЧАСТІ 362-х конституційних Народних депутатів Української РСР 12-го конституційного скликання.

/ У підтвердження вищенаведених обставин ДИВИСЬ у Відомостях Верховної Ради України та на офіційному сайті Верховної Ради України офіційний

відеозапис пленарного засідання Верховної Ради Української РСР 24 серпня 1991 року о 18-00 за УЧАСТІ 362 конституційних Народних депутатів Української Радянської Соціалістичної Республіки, про урочисте проголошення, за результатами голосування 362 конституційних Народних депутатів Української РСР офіційного Рішення №17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР про СТВОРЕННЯ Самостійної української держави України;

9. Офіційна НАЗВА «Самостійна українська держава України» у резолютивній частині АКТа проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, складається з двох різних невід»ємних офіційних частин, - перша з НАЗВИ самої унітарної національної держави Українського народу Української РСР з назвою Самостійна українська ДЕРЖАВА; а інша вже з НАЗВИ самих національних територій Українського народу, - УКРАЇНИ.

- до якої «Українська РСР» як «УКРАЇНА» офіційно не утворених «Громадян Української РСР всіх національностей віртуального «Народу України»,

та сама «УКРАЇНА» як Українська РСР, - як самопроголошених 26 серпня 1991 року та офіційно припинених 1 грудня 1991 року «Громадян України всіх національностей «Народу України», НЕ МАЄ жодного офіційного відношення .

/ У підтвердження вищенаведених обставин у Відомостях Верховної Ради України ДИВИСЬ наступне:

1)архівна копія ЦДАВО України, ф.1 оп.28,спр.144, арк. 6. з Відомостей офіційних результатів голосування на Всеукраїнському референдуму Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року з підтримання резолютивної частини АКТа проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 рок, в ЧАСТИНІ, створення Самостійної української держави України;

2)Постанова ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року по виборах Президента України та всеукраїнського референдуму Українського народу 1 грудня 1991 року якою дослівно офіційно підтверджено наступне:

- «Відповідно до ст.41 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», на підставі протоколу про результати всеукраїнського референдуму Центральна виборча комісія по виборах Президента України та з всеукраїнського референдуму п о с т а н о в л я є : АКТ проголошення незалежності України вважати підтвердженим.»

3) Офіційне оголошення на сайті Державної архівної служби України від 22 серпня 2019 року, про наступне, - що «в період 22 серпня 2019 року та 23 серпня 2019 року у приміщенні комплексу споруд центральних державних архівних установ України буде експонуватися оригінал АКТа проголошення незалежності України, яким 24 серпня 1991 року було створено Самостійну українську державу»;

---

10. Термін АКТ проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, як і сам документ з його найменуванням, в дійсності ніколи офіційно не приймався у пленарному засіданні жодної Верховної Ради України, тим більше відразу після офіційного проголошення офіційних результатів голосування 362 -х конституційних Народних депутатів Української РСР 12-го конституційного скликання, ЗА офіційне Рішення № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 конституційної Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання, про створення Самостійної української держави України;

- АКТ проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року саме віртуальної «Верховної Ради України», було незаконно виготовлено саме як неконституційну законодавчу ініціативу окремої групи 88-ми Народних депутатів Української РСР 12-го конституційного скликання, яку безпосередньо незаконно очолив сам Голова Верховної Ради Української РСР - Кравчук Л.М.,

вже після 18-00 24 серпня 1991 року, - вже після закриття її пленарного засідання;

- Щоб останнім, вже самому собі, - у такий незаконний спосіб, офіційно привласнити самі заслуги офіційного створення 24 серпня 1991 року о 18-00 Самостійної української держави України, - як саме його результат політичної боротьби у складі вищевказаної окремої групи з 88-ми Народних депутаті в Української РСР 12-го конституційного скликання, у самій Верховній Раді Української РСР, а не 362 -х конституційних Народних депутатів Української РСР 12-го конституційного скликання,

тобто, офіційним Рішенням яких № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00, було офіційно створено Самостійну українську державу України, - як унітарну Українську Республіку Українського народу Української РСР з повним державним суверенітетом.

/ У підтвердження вищенаведених обставин ДИВИСЬ наступне:

1) Офіційну відповідь Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (- ЦДАВО України) вих. № 1222 від 29 листопада 2019 року, якою встановлено, - що «На Ваше звернення повідомляємо, що у переглянутих документах Верховної Ради Української РСР/ України за серпень - вересень 1991 року відомостей про створення Верховної Ради України не виявлено»;

2) Офіційний Витяг ДРСУ № 19208222 зЄДРПОУ станом на 28 серпня 2014 року юридичної особи з назвою органу державної влади «Верховна Рада України» , яким офіційно встановлено , - що « в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ...... записів (назвою «Верховна Рада України)... не знайдено».

3) Постанову Верховної Ради України від 11 жовтня 1991 року № 1661-12 «про форму бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі» з текстом АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в ЧАСТИНІ, створення Самостійної української держави України;

4) Підроблений відеозапис віртуального пленарного засідання 24 серпня 1991 року після 18-00 Верховної Ради України з питання прийняття АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, але САМЕ з електронним таблом голосування 362 конституційних Народних депутатів Української Радянської Соціалістичної Республіки 12-го конституційного скликання, ЗА саме офіційне Рішення №17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР про СТВОРЕННЯ Самостійної української держави України;

11. Термін не утворений 30 вересня та 1 грудня 1991 року «Народ України» та «Громадяни України всіх національностей» офіційно виник за обставин, що Верховна Рада Української РСР 12-го конституційного скликання не виконала положення Розділу 3Постанови Верховної Ради Української РСР № 1299-12 від 5 липня 1991 року «Про вибори Президента Української РСР»/ та у пленарному засіданні 30 вересня 1991 року, - офіційно не розглядала та офіційно не приймала проект Закону Української РСР «Про громадянство Української РСР», а тому на законодавчому рівні офіційно не підтвердила у самих Відомостях Верховної Ради України до 1 грудня 1991 року офіційне створення «Народу України» саме як «Громадян Української РСР всіх національностей», - що в наступному стало непереборною перешкодою БУДЬ-КОМУ для офіційного створення після 1 грудня 1991 року «Громадян України всіх національностей» віртуального «Народу України»;

У підтвердження вищенаведених обставин ДИВИСЬ самі положення розділу 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року.

12. Самостійна українська держава України як Українська Республіка Українського народу Української РСР, вперше офіціно відбулася на законодавчому рівні згідно результатів офіційного голосування 24 серпня 1991 року 362-х конституційних Народних депутатів Української РСР в пленарному засіданні конституційної Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання,

з питання офіційного СТВОРЕННЯвід ІМЕНІ Українського народу Української РСР його унітарної Самостійної української держави України з повним державним суверенітетом, - як офіційне підтвердження повного визнання Українською РСР у межах її території національної державності тільки Українського народу Української РСР, - який повністю забезпечував її повний державний суверенітет, у випадку припинення СРСР як держави 15-ти національних радянських Республік.

У підтвердження вищенаведених обставин ДИВИСЬ положення розділу 1 та розділу 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року та положення розділу 1 ст.10, розділу 1 ст.13 та розділу 1 ст.17 Конституції України від 28 червня 1996 року.

13. Український народ Самостійної української держави України після 1 грудня 1991 року є офіційним правонаступником Українського народу Української РСР згідно офіційних результатів Всеукраїнського референдуму Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року, з питання підтримання резолютивної частини АКТу проголошення незалежності України від 23 серпня 1991 року, в частині, створення Самостійної української держави України.

/ У підтвердження ДИВИСЬ у Відомостях Верховної Ради України наступне6

1) Відомість ЦДАВО України ф.1, оп.28, спр.144, аркуш 6, «про результати Всеукраїнського референдуму Українського народу 1 грудня 1991 року/

2) Постанову ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року по виборах Президента України та всеукраїнського референдуму, якою дослівно офіційно підтверджено наступне:

- Офіційно підтвердженим в частині створення Самостійної української держави України, а не «УКРАЇНИ, як Української РСР», - яку 1 грудня 1991 року було офіційно припинено офіційною Постановою ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року по виборах Президента України та всеукраїнського референдуму.

14. Самостійна українська держава України є офіційним правонаступником Української Радянської Соціалістичної Республіки, у складі СРСР, згідно офіційних результатів офіційного голосування 24 серпня 1991 року 362 -тьма конституційними Народними депутатами Української РСР, у пленарному засіданні конституційної Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання, з питання офіційного СТВОРЕННЯСамостійної української держави України, з повним державним суверенітетом, - як самостійної національної держави Українського народу Української РСР;

/ У підтвердження ДИВИСЬ у Відомостях Верховної Ради України докази прийняття офіційного Рішення № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР про СТВОРЕННЯ Самостійної української держави України;

15. Самостійна українська держава України з повним державним суверенітетом, офіційно відбулася як унітарна Українська Республіка Українського народу Української РСР, згідно офіційних результатів Всеукраїнського референдуму Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року з підтримання резолютивної частини АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. - офіційною основою якого є саме офіціне Рішення № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання № 1247-12.

/ У підтвердження ДИВИСЬ у Відомостях Верховної Ради України:

1) АКТ проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині створення Самостійної української держави України;

2) Відомість ЦДАВО України ф.1, оп.28, спр.144, аркуш 6, «про результати Всеукраїнського референдуму українського народу 1 грудня 1991 року/

3) Постанову ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року по виборах Президента України та всеукраїнського референдуму;

16. Первинними суб»єктами Українського народу Самостійної української держави України, є безпосередньо самі територіальні громади Українського народу СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів, МІСТ обласного значення, МІСТ обласних центрів без районного поділу, та РАЙОНІВ міст обласних центрів з районним поділом ще Української РСР у складі СРСР.

- Які, 1 грудня 1991 року, у відповідності з офіційним Рішенням пленарного засідання 24 серпня 1991 року конституційної Верховної Ради України 12-го конституційного скликання за участі 362 Народних депутатів Української РСР про створення Самостійної української держави України; та

у відповідності з офіційними результатами Всеукраїнського референдуму Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року, з підтримання АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині створення Самостійної української держави України, офіційно підтверджених Постановою ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року по виборах Президента України та всеукраїнського референдуму,

офіційно УВІЙШЛИ до складу Самостійної української держави України, з повним державним суверенітетом, та адміністративними територіями своїх СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів, МІСТ обласного значення, МІСТ обласних центрів без районного поділу та РАЙОНІВ міст обласних центрів з районним поділенням вже офіційно припиненої Української РСР, у складі СРСР,

офіційно УТВОРИЛИ державну територію щойно створеної Самостійної української держави України, з повним державним суверенітетом,

офіційно ОСТАННІМ припинивши «адміністративну територію» Української РСР з обмеженим державним суверенітетом, у СКЛАДІ державної території СРСР та саме її конституційне громадянство СРСР.

17. Територіальною громадою Українського народу Самостійної української держави України, є відповідна група її жителів які за своїм національним походженням є етнічними представниками Українського народу ще Української РСР, з правами після 1 грудня 1991 року конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо встановлених розділами 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, та офіційно об»єднаних, наступним:

1) спільним проживанням безпосередньо у межах ОДНІЄЇ неподільної національної адміністративної територіальної одиниці Самостійної української держави України з назвою її СЕЛА, СЕЛИЩА, МІСТА районного центру, МІСТА обласного значення, МІСТА обласного центру без районного поділу, та РАЙОНУ міста обласного центру з районним поділенням; та

2) спільними результатами Всеукраїнського референдуму Українського народу 1 грудня 1991 року, з підтримання АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині створення Самостійної української держави України з повним державним суверенітетом, у межах офіційно ПРИПИНЕНОЇ адміністративної території Української РСР, у складі державної території СРСР.

18. Первинним державним суб»єктом Самостійної української держави України, є відповідна територіальна громада Українського народу СЕЛА, СЕЛИЩА, МІСТА районного центру, МІСТА обласного значення, МІСТА обласного центру без районного поділу та РАЙОНУ міста обласного центру з районним поділенням Української РСР, яка, керуючись офіційним Рішенням № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР 24 серпня 1991 року, за участі 362 конституційних Народних депутатів Української РСР про офіційне створення Самостійної української держави України,

1 грудня 1991 року, безпосередньо у складі всього Українського народу Української РСР, прийняла офіційну участь у Всеукраїнському референдумі Українського народу з питання підтримання резолютивної частини АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині створення Самостійної української держави України, та виступила її офіційним засновником.

19. Суб»єктом первинного державного праваСамостійної української держави України, згідно,

1) Офіційного Рішення № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР 24 серпня 1991 року, за участі 362 конституційних Народних депутатів Української РСР про офіційне створення Самостійної української держави України;

2) Результатів Всеукраїнського референдуму Українського народу 1 грудня 1991 року, з підтримання АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині створення Самостійної української держави України;

3) Постанови ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року по виборах Президента України та всеукраїнського референдуму, якою офіційно підтверджено саме АКТ проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, та не підтверджено вибори 1 грудня 1991 року Президента України, як Української РСР;

є безпосередньо Український народ Української РСР, як єдиний унітарний її офіційний засновник 1 грудня 1991 року,з унітарними міжнародними правами власної національної державності у межах всієї державної території Української РСР, яка є офіційною складовою національних територій Українського народу - УКРАЇНИ.

20. Первинним суб»єктом первинного державного права Самостійної української держави України, згідно,

є безпосередньо територіальна громада Українського народу СЕЛА, СЕЛИЩА, МІСТА районного центру, МІСТА обласного значення та РАЙОНУ у місті обласного центру з районним поділенням Самостійної української держави України, - жителі якої, за своїми етнічними ознаками є офіційними етнічними носіями цивільних та публічних прав та конституційних прав та конституційних повноважень Українського народу Української РСР, з правами конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо встановлених офіційними положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року,

з правами офіційних суб»єктів конституційних прав та конституційних повноважень безпосередньо встановлених положеннями ст.13, ч.1 ст.17, ст.71, ч.1 ст.95 та ч.4 ст.124 Конституції Українита ст.324 «Право власності Українського народу» та ст.327 «Право комунальної власності» ЦК України.

21. Суб»єктом первинної державної владиСамостійної української держави України, згідно,

є безпосередньо Український народ Самостійної української держави України, як офіційно єдиний після 1 грудня 1991 року, офіційний правонаступник Українського народу Української РСР у складі СРСР, та в наступному після 28 червня 1996 року як офіційно єдиний у межах державної території Самостійної української держави України офіційний суб»єкт конституційних прав та конституційних повноважень безпосередньо встановлених положеннями ст.13, ч.1 ст.17, ч.1 ст.95 та ч.4 ст.124 Конституції Українита ст.324 «Право власності Українського народу» та ст.327 «Право комунальної власності» ЦК України, та положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року.

22. Первинними суб»єктами первинної державної владиСамостійної української держави України, згідно,

4) Положень розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року,

є безпосередньо конституційні Громадяни України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, офіційно об»єднанні спільним офіційним проживанням у територіальних громадах Українського народу СЕЛА, СЕЛИЩА, МІСТА районного центру, МІСТА обласного значення, МІСТА обласного центру без районного поділу та РАЙОНУ у місті обласного центру з районним поділенням Самостійної української держави України, з правами офіційних суб»єктів публічного права та цивільних повноважень з правами суб»єктів конституційних прав та конституційних повноважень безпосередньо встановлених положеннями ст.13, ч.1 ст.17, ст.71, ч.1 ст.95 та ч.4 ст.124 Конституції Українита ст.324 «Право власності Українського народу» та ст.327 «Право комунальної власності» ЦК України.

23. Первинними суб»єктами місцевого самоврядування Самостійної української держави України, згідно,

4) Положень розділів 1 та 7преамбули Конституції України від 28 серпня 1996 року,

є безпосередньо територіальні громади Українського народу СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів, МІСТ обласного значення, МІСТ обласних центрів без районного поділу, та РАЙОНІВ міст обласних центрів з районним поділенням Самостійної української держави України,

- адміністравтивні території яких мають статус неподільних національних адміністративних територіальних одиниць ще Української РСР, у складі СРСР,

та після 1 грудня 1991 року, які разом, офіційно складають державну територію Самостійної української держави України.

24. Первинними суб»єктами конституційного виборчого права конституційного місцевого самоврядування Українського народу та конституційної виконавчої, законодавчої та судової влади Самостійної української держави України, згідно,

3) Постанови ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року по виборах Президента України та всеукраїнського референдуму, - якою офіційно підтверджено саме АКТ проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, та не підтверджено вибори 1 грудня 1991 року Президента України, як Української РСР;

4) Положень розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

5) Положень розділу 1 ст.13, розділу 1 ст.17, ст.71, розділу 1 ст.76, розділу 1 та 2 ст.103, розділів 1 та 2 ст.141, та розділів 2 та 3 ст.148, Конституції Українита ст.324 «Право власності Українського народу» та ст.327 «Право комунальної власності» ЦК України,

є безпосередньо конституційні Громадяни України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, офіційно об»єднанні офіційним спільним проживанням безпосередньо у територіальних громадах Українського народу СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТА районного центру, МІСТА обласного значення, МІСТА обласного центру без районного поділу та РАЙОНУ у місті обласного центру з районним поділенням Самостійної української держави України, з правами офіційних суб»єктів конституційних прав та конституційних повноважень, безпосередньо встановлених положеннями розділу 1 ст.10, розділу 1 ст.13, розділу 1 ст.17, ст.71 , ч.1 ст.95 та ч.4 ст.124 Конституції Українита ст.324 «Право власності Українського народу» та ст.327 «Право комунальної власності» ЦК України.

25. Конституційним ПрезидентомУкраїни, згідно,

4) Положень ст.102 Конституції Українивід 28 червня 1996 року,є безпосередньо Президент Української Республіки Самостійної української держави України, з повним державним суверенітетом, який на посаду конституційного Президента України,

а) офіційно висувався як конституційний Громадянин України всіх національностей Українського народу Самостійної українськох держави України, - у відповідності з положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, та тільки як народний представник Українського народу Самостійної української держави України, - з правами національного кандидата на конституційну посаду конституційного Президента України,

та попередні конституційні права та попередні конституційні обов»язки якого офіційно підтверджувалися відповідним та офіційним МАНДАТОМ Українського народу Самостійної української держави України; та

б) офіційно обирався тільки конституційними виборцями з правами конституційних громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної українських держави України, - встановлених положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, та офіційно обо»єднаних спільним проживанням у територіальних громадах Українського народу СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районного центру, МІСТ обласного значення, МІСТ обласного центру без районного поділу та РАЙОНІВ у міст обласних центрів з районним поділенням Самостійної української держави України, та тільки у межах їм офіційно належних національних адміністративних територіальних одиниць.

26. КонституційноюВерховною Радою України є така державна установа конституційної законодавчої влади Української Радянської Соціалістичної Республіки яка після 1 грудня 1991 року згідно,

3) Постанови ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року по виборах Президента України та всеукраїнського референдуму, - якою офіційно підтверджено саме АКТ проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, та не підтверджено вибори 1 грудня 1991 року першого Президента України, як Української РСР;

була офіційно реорганізована у відповідності з положенями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1997 року у державну установу конституційної законодавчої влади Української Республіки Самостійної української держави України, з повним державним суверенітетом, з найменуванням Верховна Рада України.

27. КонституційноюВерховною РадоюУкраїни конституційного скликання періоду 24 серпня 1991 з 18-00 та 1 грудня 1991 року, є така Верховна Рада України 1-го конституційного скликання, - законодавчий орган якої в період 24 серпня 1991 з 18-00 до 1 грудня 1991 року, офіційно діяв у приміщенні Верховної Ради Української РСР, у відповідності з офіційним Рішенням № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання, про створення Самостійної української держави України та у відповідності з резолютивною частиною АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, - від ІМЕНІ Українського народу Самостійної української держави України, як офіційного правонаступника 1 грудня 1991 року Українського народу Української РСР, у складі СРСР.

28. КонституційноюВерховною РадоюУкраїни конституційного скликання періоду 28 червня 1996 року та 1 липня 2020 року, є така Верховна Рада України конституційного скликання, - законодавчий орган якої у вищевказаний період офіційно створювався у відповідності з положеннями ст.71 Конституції України, за офіційної участі тільки офіційних суб»єктів конституційного виборчого права безпосередньо встановлених положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 серпня 1996 року,

- за офіційної участі тільки конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, офіційно об»єднаних офіційним спільним проживанням у територіальній громаді Українського народу СЕЛА, СЕЛИЩА, МІСТА районного центру, МІСТА обласного значення, МІСТА обласного центру без районного поділу та РАЙОНУ міста обласного центру з районним поділенням Самостійної української держави України,

та який офіційно діяв у приміщенні Верховної Ради Української РСР, у відповідності з офіційними Результатами Всеукраїнського референдуму Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року, з підтримання резолютивної частини АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині створення Самостійної української держави України,

від ІМЕНІ та ІМЕНЕМ тільки самого Українського народу Самостійної української держави України, у відповідності з положеннями розділу 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 серпня 1996 року, - як офіційного правонаступника 1 грудня 1991 року Українського народу Української РСР, у складі СРСР.

29. Конституційним Народним депутатом України, конституційного скликання, згідно,

4) Положень розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 сервня 1996 року;

є безпосередньо такий Народний депутат України, який на найвищу державну посаду конституційного Народного депутата України конституційного скликання , офіційно висуватися тільки як конституційний Громадянин України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо встановлений положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, та тільки як офіційний представник Українського народу Самостійної української держави України,

- представницькі права якого як кандидата на посаду Народного депутата України, були офіційно підтверджені відповідним МАНДАТОМ Українського народу, - безпосередньо встановленим положеннями ст.173 «Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад» ЦК України;

з відповідним дорученням, обиратися тільки конституційними суб»єктами виборчого права з правами конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України,

- тільки офіційно встановлених положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, та тільки у територіальних громадах Українського народу СЕЛА, СЕЛИЩА, МІСТА районного центру, МІСТА обласного значення, МІСТА обласного центру без районного поділу та РАЙОНУ міста обласного центру з районним поділенням Самостійної української держави України, та тільки безпосередньо у межах їм офіційно належних національних адміністративних територіальних одиниць.

30. ОБОВЯЗКОВІСТЬ АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині створення Самостійної української держави України, безпосередньо у межах всієї її державної території, офіційно встановлюється наступним:

1) Офіційним Рішенням № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР , за участі 362 конституційних Народних депутатів Української РСР 12-го скликання про створення Самостійної української держави України;

2) ОфіційноюВОЛЕЮ Українського народу за офіційними Результатами Всеукраїнського референдуму Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року, з підтримання АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині створення Самостійної української держави України;

3) Офіційною публікацією у Відомостях Верховної Ради України офіційного АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині створення Самостійної української держави України;

4) Офіційною публікацією у Відомостями Верховної Ради України, Бюлетеня для голосування на Всеукраїнському Референдумі Українського народу 1 грудня 1991 року, з підтримання АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1994 року, в частині створення Самостійної української держави України;

5) Офіційною публікацією у Відомостях Верховної Ради України, Постанови Верховної Ради України від 11 жовтня № 1661-12 «про форму бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі»;

6) Офіційною публікацією у Відомостях Верховної Ради України, офіційної ВІДОМОСТІ ф.1, оп.28, спр.144, аркуш 6, «про результати Всеукраїнського референдуму українського народу 1 грудня 1991 року/

7) Офіційною Постановою ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року по виборах Президента України та всеукраїнського референдуму, з підтвердження АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині, створення Самостійної української держави України;

8) Офіційними положеннями розділу 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

9) ОфіційнимРішенням Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 по справі № 1-5/2005 «Про офіційне тлумачення положень частин другої , третьої, статті 5 Конституції України, яким встановлено ОБОВ»ЯЗКОВІСТЬ самої ВОЛІ Українського народу на його Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року»;

10) Офіційними положеннями ч.4 ст. 382 «Невиконання судового рішення» КК України, - якими офіційно встановлено, що « Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України»

- карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.»/.

31. Адміністративно - територіальною одиницею Самостійної української держави України, - є самостійна, неподільна адміністративна територія відповідної територіальної громади Українського народу СЕЛА, СЕЛИЩА, МІСТА районного центру, МІСТА обласного значення, МІСТА обласного центру без районного поділу та РАЙОНУ у місті обласного центру з районним поділенням Самостійної української держави України - у межах національних територій Українського народу ще Української РСР, у складі СРСР, які до 1 грудня 1991 року, та після 1 грудня 1991 року як НАЦІОНАЛЬНЕ БАГАТСТВО Українського народу Української РСР у складі СРСР, є національною власністю Українського народу Самостійної української держави України, як офіційного правонаступника 1 грудня 1991 року Українського народу Української РСР у складі СРСР, з правами офіційного СУБ»ЄКТА конституційних прав та конституційних повноважень, безпосередньо встановлених положеннями розділу 1 ст.10, розділу 1 ст.13, розділу 1 ст.17, та ч.4 ст.124 Конституції Українита ст.324 «Право власності Українського народу» ЦК України.

32. Безпосереднє - пряме державне управління Української Республіки - це ФОРМА прямого державногоУПРАВЛІННЯ безпосередньо самого Українського народу Самостійної української держави України, та його офіційних суб»єктів , у межах всієї її державній території, офіційно встановлена положеннями ст.5 та ч.4 ст.124 Конституції України, тільки Українському народу Самостійної української держави України, у відповідності з розділами 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, як єдиному офіційному СУБ»ЄКТУ конституційних прав та конституційних повноважень, безпосередньо встановлених положеннямирозділу 1 ст.13, розділу 1 ст. 17, ст.71, розділу 4 ст.124 Конституції України, та ст.324 «Право власності Українського народу» ЦК України,

- яке є конституційним обов»язком конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо встановленим положенями розділів 2 та 3 ст.5 та розділу 1 ст. 17 Конституції України, та

який регулюється відповідними положеннями Статуту територіальної громади Українського народу СЕЛА, СЕЛИЩА, МІСТА районного центру, МІСТА обласного значення, МІСТА обласного центру без районного поділу та РАЙОНУ у місті обласного центру з районним поділенням Самостійної української держави України, - у межах її неподільної адміністративної території у складі державної території Самостійної української держави України.

33. Безпосереднє - пряме місцеве державне управління Українського народу Самостійної української держави України, це ФОРМА прямого місцевого державного УПРАВЛІННЯ окремої - відповідної територіальної громади Українського народу СЕЛА, СЕЛИЩА, МІСТА районного центру, МІСТА обласного значення, МІСТА обласного центру без районного поділу, та РАЙОНУ у місті обласного центру з районним поділенням Самостійної української держави України, яка офіційно встановлена Українському народу положеннями розділів 2 та 3 ст.5 та розділу 4 ст.124 Конституції України, як офіційному СУБ»ЄКТУ конституційних прав та конституційних повноважень, безпосередньовстановлених положеннямирозділу 1 ст.10, розділу 1 ст.13, розділу 1 ст. 17, розділу 4 ст.124 Конституції України, та ст.324 «Право власності Українського народу» ЦК України, та ,

ЯКЕ офіційно вводиться тільки її відповідним СТАТУТОМ, у межах всієї її адміністративної території з статусом неподільної національної адміністративної територіальної одиниці, з метою,

1) ЗАХИСТУ національної державності Українського народу Самостійної української держави України, та його територіальних громад як первинних суб»єктів первинної державної влади та місцевого самоврядування;

2) ЗАХИСТУ самого конституційного громадянства - Громадян України України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо встановленого Українському народу Самостійної української держави України, положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

3) ЗАХИСТУ самого національного багатства, природних ресурсів, екології повітря, національної грошової одиниці, та самої Конституції України від 28 червня 1996 року, та у межах адміністративної території відповідної територіальної громади Українського народу СЕЛА, СЕЛИЩА, МІСТА районного центру, МІСТА обласного значення, МІСТА обласного центру без районного поділу, та РАЙОНУ у місті обласного центру з районним поділенням Самостійної української держави України;

4) ЗАХИСТУ самого місцевого самоврядування територіальних громад Українського народу Самостійної української держави України, як первинних суб»єктів місцевого самоврядування безпосередньо встановлених розділом 1 ст.143 Конституції України,

від незаконних посягань самопроголошених 26 серпня 1991 року «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу України» та його неконституційних «народних депутатів України» неконституційного скликання, та «місцевих депутатів» неконституційного скликання, - грубим порушенням положень розділів 1 та 7 самої преамбули та положень ст.71 Конституції України від 28 червня 1996 року, шляхом невиконання

а) Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 « за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV.

б) Рішенням Конституційного Суду України від 18 червня 2002 року № 12-рп/2002 по справі № 1-16/2002 «про об»єднання територіальних громад» , яким визнано неконституційним об»єднання територіальних громад Українського народу СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районного центру, МІСТ обласного значення, МІСТ обласного центру без районного поділу, та РАЙОНІВ у міст обласних центрів з районним поділенням Самостійної української держави України;

РОЗДІЛ 2

«Історична правова довідка конституційної державної виконавчої, законодавчої, судової влади та місцевого самоврядування Українського народу Самостійної української держави України, та його територіальних громад СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів, МІСТ обласного значення, МІСТ обласних центрів без районного поділу та РАЙОНІВ міст обласних центрів з районним поділенням, як єдиного офіційного джерела всієї конституційної влади встановленої Конституцією України від 28 червня 1996 року».

24 серпня 1991 року офіційним Рішенням № 17 пленарного засідання о 18-00 конституційної Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання за УЧАСТІ 362 конституційних Народних депутатів Української Радянської Соціалістичної Республіки, було офіційно створено Самостійну українську державу України.

24 серпня 1991 року вищевказане Рішення № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання про створення Самостійної української держави України, громадянином СРСР Кравчуком Л.М., було вже поза межами пленарного засідання 24 серпня 1991 року Верховної Ради УкраїнськоїРСР 12 -го конституційного скликання, - після 18-00, незаконно покладено в ОСНОВУ резолютивної частини його власноручного АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, незаконно виготовленого від ІМЕНІ офіційно не утвореної на той час та ще до цього часу «Верховної Ради України», саме як державної установи законодавчої влади безпосередньо встановленої резолютивною частиною самого вищевказаного АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року.

У підтвердження вищенаведених обставин ДИВИСЬ у Відомостях Ради України періоду 24 серпня 1991 року саму резолютивну частину АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року Верховної Ради України, в ЧАСТИНІ, створення Самостійної української держави України, та саму відсутність доказів його державної реєстрації у самих Відомостях Ради України періоду 24 серпня 1991 року;

Тому окремо треба відзначити що незаконне виготовлення АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року від імені саме віртуальної на той час «Верховної Ради України», за підписом саме Кравчука Л.М. , незаперечно документально підтверджується офіційним порядком денним пленарного засідання 24 серпня 1991 року до 18-00 та о 18-00 Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання у самих Відомостях Верховної Ради України, саме на вказану дату, - у яких відсутні наступні пленарні питання його порядку денного саме 24 серпня 1991 року, а саме :

1) Про офіційне створення від ІМЕНІ Українського народу Української РСР після 18-00 24 серпня 1991 року безпосередньо самої «Верховної Ради України» вже як державної установи законодавчої влади безпосередньо встановленої офіційним Рішенням № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР, про створення Самостійної української держави України;

2) Про офіційне призначення від ІМЕНІ Українського народу Української РСР установчого засідання самої «Верховної Ради України» у складі 450-ти «Народних депутатів Української РСР» 12 -го конституційного скликання» - як офіційного органу законодавчої влади Самостійної української держави України,

3) Про офіційне затвердження від ІМЕНІ Українського народу Української РСР самого проекту порядку денного безпосередньо самого установчого засідання «Верховної Ради України» у складі 450-ти «Народних депутатів Української РСР» 12 -го конституційного скликання» з наступних питань, а саме:

а) про офіційне створення самих законодавчих органів Верховної Ради України 1-го скликання, у складі 450-ти Народних депутатів Української РСР 12-го конституційного скликання;

б) про офіційне обрання голови Верховної Ради України 1-го скликання та його заступників;

в) про офіційне створення Президії Верховної Ради України 1-го скликання, та обрання її членів;

4) Про розгляд та прийняття від ІМЕНІ Українського народу Української РСР самого проектуАКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині офіційного створення Самостійної української держави України, як Української Республіки Українського народу Української РСР,

- у виконання офіційного Рішення № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР, про створення Самостійної української держави України, - № 1427-12;

5) Про офіційне призначення від ІМЕНІ Українського народу Української РСР Всеукраїнського референдуму Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року з питання підтримання резолютивної частини АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року,в частині, офіційного створення Самостійної української держави України; 6) Про офіційне призначення від ІМЕНІ Українського народу Української РСРпершого пленарного засідання Верховної Ради України 1-го офіційного скликання;

7) Про офіційне обоговорення від ІМЕНІ Українського народу Української РСР проекту порядку денного першого пленарного засідання Верховної Ради України 1-го офіційного скликання;

А самою необхідністю саме таких вищевказаних заходів, вже після 18-00 датою 24 серпня 1991 року, безпосередньо були саме ті вже непереборної сили обставин, що після офіційного публічного проголошення офіційних результатів офіційного голосування ЗА офіційне Рішення № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 конституційної Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання, про створення Самостійної української держави України, голова Верховної Ради Української РСР - Кравчук Л.М., та 449-ть інших Народних депутатів Української РСР 12-го конституційного скликання,

відразу НЕ СТАЛИ«Народними депутатами України» 1-го скликання,так як в дійсності, відразу втратили не тількисвої офіційні конституційні права та конституційні повноваження Народних депутатів Української РСР 12-го конституційного скликання, а і безпосередньо свою конституційну державну правосуб»єктність встановлену Конституцією Української РСР, - необережно останнім офіційно припинивши Верховну Раду УкраїнськоїРСР 12-го конституційного скликання та САМ конституційнийМАНДАТ Українського народу Української РСР, у складі СРСР;

в ЧАСТИНІ, не тільки офіційно та публічно скликати тапублічно збиратися у її пленарному засіданні, а і публічноофіційно приймати від її ІМЕНІ та ІМЕНЕМ Українського народу Української РСР вже не тільки наступні ЗАКОНИ Української РСР, у складі СРСР, а і виконувати її попередні Закони, саме як громадянами СРСР;

Тому незаперечними доказами самої підготовки до державного заколоту у Верховній Раді Української РСР 24 серпня 1991 року після 18-00 стало непомітне та попереднє незаконне прийняття датою 5 липня 1991 року вже Іменем УКРАЇНИ, але державною мовою Українського народу Української РСР, у складі, СРСР, самого не конституційного Закону Української РСР «Про Президента Української РСР» № 1295-12, - особу якого, як виявилося, чомусь, могли обирати тільки неконституційні «громадяни Української РСР» та тільки віртуального «Народу України», а не самі офіційні суб»єкти конституційних прав та конституційних повноважень Українського народу Української РСР, у складі, СРСР;

Тобто,до якого неконституційні «Громадяни Української РСР всіх національностей як і сам віртуальний «Народ України», згідно документів Держкомстату Української РСР та СРСР та самої Конституції Української РСР, не мав жодного офіційного відношення, як і до самих національних меншин корінних народів УКРАЇНИ, так як сам Український народ Української РСР, згідно офіційних даних останніх, на дату 24 серпня 1991 року, офіційно складав всі 93 відсотки від всього офіційного населення Української РСР;

Таким чином вищенаведеним вже повністю документально підтверджується що 24 серпня 1991 року після 18-00 голова Верховної Ради Української РСР - Кравчук Л.М. та його незаконне оточення з самопроголошених після 18-00 віртуальних «Народних депутатів України» 1-го скликання, «всі разом вже незаконно представляли у Верховній Раді Української РСР, тільки самих себе, як віртуальний «Народ України», та тільки можливо 7 відсотків не українського населення Української РСР, а тому, останні незаконно діяли як державні заколотники та національні зрадники Українського народу Української РСР, - які попередньо ще 5 липня 1991 року, самі себе публічнор незаконно визнали віртуальними «Громадянами Української РСР всіх національностей саме віртуального «Народу України», необережно зробивши останнє державною мовою Українського народу Української РСР,

незаконно ВОЛАЮЧИ 26 серпня 1991 року що саме віртуальний «Народ України» та сама його «УКРАЇНА» є «правонаступниками» Української РСР саме як «УКРАЇНИ»;

Та останнім свідомо приховуючи що в дійсності 24 серпня 1991 року о 18-00, Українська РСР, у складі СРСР, вже офіційно стала Самостійною українською державою України, з повним державним суверенітетом;

та що згідно офіційних результатів Всеукраїнського референдуму Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року у останню офіційно увійшло всі 93 відсотка всього населення Української РСР у складі СРСР а не самих 7 відсотків штучного «Народу України» як Української РСР;

Свідомо приховуючи вищенаведеним що штучної «УКРАЇНИ», як Української РСР, в дійсності ніколи офіційно не існувало у складі СРСР,

так само і не існувало самої «Української РСР» як «УКРАЇНИ», та що 1 грудня 1991 року саме Український народ Української РСР, офіційно припинив не тільки Українську РСР у складі СРСР а і саму віртуальну «УКРАЇНУ» як незалежну Українську РСР,

та останнім офіційно припинив всіх до одного її самопроголошених 26 серпня 1991 року віртуальних «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу України»;

Тим більше таких які 30 вересня 1991 року, так і не стали на законодавчому рівні, офіційними «Громадянами Української РСР всіх національностей віртуального «Народу України», та які після 4 грудня 1991 року, у відповідності з офіційними результатами Всеукраїнського референдуму Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року, вже незаперечно та повністю підлягали та підлягають ще до цього часу, примусовій асемеляції, саме конституційним громадянством - Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, - безпосередньо та офіційно встановленим положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули самої Конституції України від 28 червня 1996 року.

У підтвердження вищенаведених обставин ДИВИСЬ положення розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року.

Таким чином, вищенаведеними обставинами вже повністю звільняється від доказування що 24 серпня 1991 року після 18-00, 362 -два конституційних народних депутатів Української РСР, у складі СРСР, офіційно не приймали жодного іншого офіційного пленарного рішення - вже про офіційне припинення самого офіційного Рішення № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання про створення Самостійної української держави України, та навпаки вже про офіційне створення самої «УКРАЇНИ» як незалежної Української РСР»;

Де вищенаведене ще раз незаперечно та офіційно підтверджується самою відсутністю жодних таких доказів у самих Відомостях Верховної Ради України як того періоду так і ще до цього часу.

Тому вищенаведеним вже повністю офіційно викривається 88-м осіб офіційно припинених о 18-00 24 серпня 1991 року Народних депутатів Української РСР 12-го конституційного скликання,

на чолі з самопроголошеним нікчемним «Головою Верховної Ради України» - Кравчуком Л.М., у незаконному захоплені датою 26 серпня 1991 році самих приміщень конституційної законодавчої влади Українського народу Української РСР, - приміщень Верховної Ради Української РСР 12-конституційного скликання, шляхом відвертої національної та державної зради Українського народу Української РСР, саме у незаконних інтересах неконституційних суб»єктів виборчого права, - самопроголошених «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу України» - які допустимо офіційно складали тільки сім відсотків всього не корінного населення Української РСР,

- Де вищенаведеним, останні незаконно вчинили відвертий державний заколот, проти національної державності Українського народу Української РСР та проти національної державності вже його офіційного правонаступника - Українського народу вже Самостійної української держави України, - який вже був за своїми ознаками закінченим злочином безпосередньо встановлений положеннями ст.109 «Захоплення державної влади ....» та ст.111 «Державна зрада» КК України;

Та який сьогодні незаперечно та документально підтверджується самою підробленою та неконституційною Постановою Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року № 1427-12 « Про проголошення незалежності «УКРАЇНИ», - як незалежної демократичної держави»;

- До офіційного тексту якої було необережно - незаконно внесено офіційні відомості про сам вищевказаний АКТ проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року саме віртуальної ще на той час «Верховної Ради України»;

Де вищенаведеним вже повністю звільняється від доказування в СУДІ що вищевказана Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року № 1427-12 « Про проголошення незалежності «УКРАЇНИ» , як «незалежної демократичної держави», є відвертою підробкою, - яку було незаконно виготовлено датою 24 серпня 1991 року не тільки після 18-00 - поза межами пленарного засідання Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання;

А і після виготовлення самого АКТу проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року віртуальної «Верховної Ради України»,

- виготовленого ще до часу самого незаконного виготовлення Постанови Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року № 1427-12 « Про проголошення незалежності «УКРАЇНИ»;

Та що останнім вже повністю звільняється від доказування наступне:

1) що пленарне офіційне обговорення Постанови Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року № 1427-12 «Про проголошення «УКРАЇНИ, як незалежної демократичної держави», як і саме офіційне голосування за неї, в дійсності датою 24 серпня 1991 року як до 18-00 так і після 18-00,

взагалі офіційно не проводилося тим більше за офіційної участі жодного з 362 -х конституційних народних депутатів Української РСР;

2) що вказана Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року № 1427-12 «Про проголошення «УКРАЇНИ, як незалежної демократичної держави», є офіційною підробкою безпосередньо зроблено рукою самого Кравчука Л.М., - який підчас її незаконного виготовлення вже НЕ БУВ на посаді Голови Верховної Ради Української РСР, так як вже шляхом державної та національної зради Українського народу Української РСР, вже офіційно знаходився в числі самих державних заколотників з самопроголошених 26 серпня 1991 року нікчемних та віртуальних «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу України»;

У підтвердження саме таких незаконних обставин ДИВИСЬ у Відомостях Верховної Ради України саму Постанову Президії віртуальної Верховної Ради України від 26 серпня 1991 року № 1442-12 « Про звернення Президії Верховної Ради України до Громадян України всіх національностей державо утворюючих націй» шляхом її офіційного порівняння з положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року,

- офіційним правовим алгоритмом яких офіційно встановлено конституційне громадянство тільки конституційних громадян України всіх національностей саме Українського народу Самостійної української держави України;

3) що вищевказаний АКТ проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, саме Верховної Ради України, за жодних законних обставин НЕ МІГ офіційно потрапити датою 24 серпня 1991 року після 18-00 до «офіційного тексту» вищевказаної нікчемної та неконституційної Постанови Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року № 1427-12,

вже з незаконного проголошення «УКРАЇНИ, як незалежної демократичної держави», - у відсутність у самих Відомостях Верховної Ради України жодних офіційних доказів її дійсного та офіційного пленарного обговорення та офіційного прийняття 24 серпня 1991 року саме до 18-00.

У підтвердження саме таких незаконних обставин ДИВИСЬ у Відомостях Верховної Ради України шляхом порівняння, наступне:

1) відсутність у Відомостях Верховної Ради України періоду 5 липня 1991 року та 1 жовтня 1991 року офіційних доказів Верховної Ради Української РСР 12-го скликання про створення «Верховної Ради України» як державної установи законодавчої влади «УКРАЇНИ», як Української РСР;

2) відсутність у Відомостях Верховної Ради України періоду 5 липня 1991 року та 1 жовтня 1991 року офіційних доказів Верховної Ради Української РСР про офіційне прийняття Закону Української РСР від 5 липня 1991 року № 1297-12 «Про вибори президента саме України» та саме громадянами України всіх національностей саме віртуального «Народу України»;

3) відсутність у Відомостях Верховної Ради України періоду 5 липня 1991 року та 1 жовтня 1991 року офіційних доказів Верховної Ради Української РСР про офіційне прийняття Постанови Української РСР від 5 липня 1991 року № 1299-12 «Про вибори Президента саме України» на 1 грудня 1991 року;

4) відсутність у Відомостях Верховної Ради України періоду 5 липня 1991 року та 1 жовтня 1991 року офіційних доказів Верховної Ради Української РСР про офіційне прийняття Закону Української РСР «Про громадянство Української РСР всіх національностей саме Народу України»;

5) відсутність у Відомостях Верховної Ради України періоду 5 липня 1991 року та 1 жовтня 1991 року офіційних доказів Верховної Ради Української РСР та Верховної Ради України про офіційне прийняття Закону України «Про громадянство України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України», - яке є офіційно встановленим самими положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

- офіційну основу яких безпосередньо складає сама резолютивна частина АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, - офіційною основою якої є безпосередньо саме офіційне Рішення № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання про створення Самостійної української держави України;

6) відсутність у Відомостях Верховної Ради України періоду 1 жовтня 1991 року та 1 липня 2020 року офіційних доказів Верховної Ради України про офіційне прийняття Закону України «Про громадянство України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України»,

- безпосередньо встановлене самими положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року; - офіційну основу якої складає сама резолютивна частина АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, - офіційною основою якої є саме офіційне Рішення № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання про створення Самостійної української держави України;

7) відсутність у Відомостях Верховної Ради України періоду 28 червня 1996 року та 1 липня 2020 року офіційних доказів Верховної Ради України про внесення змін до положень розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, в ЧАСТИНІ, офіційного конституційного громадянства - конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, вже ІНШИМ неконституційним громадянством - «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу України»;

- Вже такого віртуального «Народу України», у якого НЕ МАЄ самої державної Української мови Українського народу Української РСР та його офіційного правонаступника - Українського народу Самостійної української держави України.

Таким чином, всім вищенаведеним ще на той час, вже повністю сьогодні викривається голову Верховної Ради Української РСР - Кравчука Л.М. та його віртуальне оточення - з нікчемних «Громадян Української РСР всіх національностей віртуального «Народу України» періоду 5 липня 1991 рокута 1 грудня 1991 року, у відвертому державному заколоті та у незаконному захопленні конституційної влади Українського народу Української РСР у складі СРСР, та його національного багатства шляхом відкритого посягання не тільки на самі його національні території у межах всієї адміністративної території Української РСР, у складі, СРСР а і на саму національну економіку Українського народу Української РСР;

У підтвердження вищенаведених обставин ДИВИСЬ наступне :

1) Сам ЛОГОТИП, офіційно встановлений положеннями ч.2 стор.1 самої резолютивної частини Постанови Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви та характеристик ознак грошової одиниці України» від 10 грудня 1991 року № 1952-12, « 2. Погодитись з запропонованими принципами характеристиками зовнішніх ознак ГРИВНІ та її купюрою побудовою , які передбачають поліграфічне друкування витягу з тексту резолютивної частини Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року (1427-12) .......»(????!!!);

- Яким сьогодні вже неспростовно викривається та повністю підтверджується наступне:

по-перше, що резолютивною частиною АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року (1427-12), є тільки сама офіційна назва Самостійної української держави України, - яка була остаточно офіційно створена 1 грудня 1991 року, саме як Українська Республіка Українського народу Української РСРз повним державним суверенітетом; а не як сама «УКРАЇНА» як Українська РСР;

по-друге, що резолютивною частиною Постанови ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року по виборах Президента України та Всеукраїнського референдуму Українського народу 1 грудня 1991 року було офіційно підтверджено НЕ вибори Президента України - Кравчука Л.М. а навпаки, було офіційно підтверджено саму резолютивну частину АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в ЧАСТИНІ, офіційного створення Самостійної української держави України, ЧИМ відразу було офіційно скасовано «офіційні результати виборів» 1 грудня 1991 року особи Кравчука Л.М. як першого Президента «УКРАЇНИ, як Української РСР;

Так як офіційними результатами Всеукраїнського референдуму Українського народу 1 грудня 1991 року було офіційно припинено 1 грудня 1991 року не тільки Українську РСР як «УКРАЇНУ», та «УКРАЇНУ як Українську РСР, а і офіційно припинено саму Українську РСР у складі СРСР:

по-третє, що вищевказаним текстом резолютивної частини Постанови Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви та характеристик ознак грошової одиниці України» від 10 грудня 1991 року № 1952-12, було офіційно ще раз документально та незаперечно підтверджено, , що Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року № 1427-12 «Про проголошення «УКРАЇНИ, як незалежної демократичної держави»,

в дійсності є відвертою підробкою, так як у Відомостях Верховної Ради України, остання має державну реєстрацію безпосередньо самого АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року Верховної Ради України (1427-12), - який в дійсності як і сама Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року № 1427-12 «Про проголошення «УКРАЇНИ, як незалежної демократичної держави», так само НІКОЛИ офіційно не приймався жодним пленарним засіданням жодної конституційної Верховної Ради Української РСР жодного 12-го конституційного скликання., тим більше 24 серпня 1991 року вже після 18-00, тим більше № 1427-12 .

- Де вищенаведеним вже повністю звільняється від доказування в СУДІ саме той факт, що вищевказана Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року № 1427-12 «Про проголошення «УКРАЇНИ, як незалежної демократичної держави», ніколи офіційно не приймалася 24 серпня 1991 року о 18-00 та після 18-00 у пленарному засіданні Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання, за офіційної участі жодного з 362 -х конституційних народних депутатів Української РСР, тим більше як конституційних громадян СРСР;

А сам номер її державної реєстрації - № 1427-12 від 24 серпня 1991 року, як виявилося, у відповідності з офіційним порядком денним пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР 12 -го конституційного скликання, офіційно належить безпосередньо самому офіційному Рішенню № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18 -00 Верховної Ради Української РСР 12 -го конституційного скликання про створення Самостійної української держави України, тим більше у відповідності з самим електронним таблом голосування ЗА нього 362 -х конституційних народних депутатів Української РСР 12-го конституційного скликання;

по-четверте, що національна грошова одиниця - офіційно встановлена положеннями розділу 11 Розділу ХV «Перехідних положень» Конституції України від 28 червня 1996 року, яка «офіційно була введена в оббіг» 1 вересня 1996 року , на випущених банкнотах періоду 10 грудня 1991 року та 1 липня 1992 року вартістю одна, дві, десять, п»ятдесят, сто та двісті гривень,

як виявилося 1 вересня 1996 року, незаконно мала інший державний логотип від офіційно встановленого резолютивною частиною Постанови Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви та характеристик ознак грошової одиниці України» від 10 грудня 1991 року № 1952-12, та самою резолютивною частиною АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, - вже мала незаконний «ЛОГОТИП» саме офіційно припиненої ще 1 грудня 1991 року «УКРАЇНИ» як незалежної Української РСР;

- Який 1 вересня 1996 року офіційно та повністю суперечив розділам 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, та викрив саме офіційне підроблення її первинного офіційного тексту у нашому випадку положень ст.99 - вже після офіційного прийняття Конституції України від 28 червня 1996 року, у ніч саме з 27 на 28 червня 1996 року,

з метою, незаконно використати саме сурогатну кравчуковську неконституційну «Гривну», яку було незаконно випущено ще в період 10 грудня 1991 року та 1 липня 1992 року, саме під його кравчуковську Конституцію України від 1 липня 1992 року, - непомітно прийняту тільки для окремого кола віртуального «Народу України» та тільки для самих його віртуальних «Громадян всіх національностей віртуального «Народу України», - тільки для окремого кола самих штучних олігархів України;

Цим сьогодні повністю пояснюється чому саме так і НЕ БУЛО офіційно виконано Рішення та висновки Конституційного Суду України від 11 липня 1997 року , в частині необхідності прийняття Конституції України від 28 червня 1996 року, на Всеукраїнському референдумі Українського народу Самостійної української держави України;

Так як останнім могло бути викрито не тільки непомітне підроблення офіційного тексту положень її ст.99, - вже після «офіційного її прийняття» у ніч з 27 на 28 червня 1996 року, а і саме незаконне поширення сурогатної грошової одиниці офіційно не існуючої «УКРАЇНИ» як незалежної демократичної держави», тільки самих офіційно припинених ще 1 грудня 1991 року, нікчемних її «Громадян України всіх національностей саме віртуального «Народу України»;

А і саму саму відсутність у «Президента України», у її «Народних депутатів України» всіх скликань та у самих їх штучних «офіційних виборців» тільки з самих нікчемних «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу України», найголовнішого,

- самого офіційного встановленого конституційного громадянства, - громадянства тільки конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо встановленого розділами 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

Де вищенаведене у свою чергу вже сьогодні є політичною та правовою катастрофою вже не тільки для віртуального першого та другого нікчемних « Президентів України» - Кравчука Л.М. та Кучми Л.Д. а і правовою катастрофою для всіх інших їм подібних та наступних віртуальних та неконституційних «Президентів України», неконституційних «Народних депутатів України» неконституційного - пропорційного скликання та

для всіх інших віртуальних суб»єктів владних повноважень виконавчої та судової влади всіх рівнів віртуальної «УКРАЇНИ» як незалежної Української РСР, саме неконституційних «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу України»,

Тобто, які були НИМИ незаконно призначені а і незаконно обрані, з найгрубішим порушенням не тільки положень розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року а і положень розділу 1 ст.128 Конституції України;

- Антидержавна та неконституційна діяльність яких вже сьогодні повністю та незаперечно офіційно підтверджується самою відсутністю у Відомостях Верховної Ради України періоду останніх 24 років жодних конституційних Законів України,

які б були офіційно прийняті саме від ІМЕНІ Українського народу Самостійної української держави України, - у відповідності з положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

Де вищенаведене вже є наступною правовою катастрофою для всіх САМЕ ними офіційно незаконно призначених та незаконно обраних нікчемних - неконституційних та непрофесійних суддів загальних, господарських та адміністративних судів УКРАЇНИ та самого Конституційного Суду України;

Саме за тих непереборної сили обставин що останні є всі до одного згідно своїх нікчемних посвідчень особи з найменуваннями УКРАЇНА» - «Паспорт» віртуальних РВ «УМВС України», - неконституційних «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу УКраїни» та нікчемних офіційних записів у їх трудових книжках як службових осіб державної судової адміністрації України, - виконавчої влади саме віртуальної та офіційно припиненої 1 грудня 1991 року «УКРАЇНИ» як незалежної Української РСР, за жодних обставин, взагалі НЕ БУЛИ не тільки офіційними суб»єктами владних повноважень саме конституційної судової влади, безпосередньо встановленої розділом 3 ст.124 та положеннями розділу 1 ст.128 Конституції України;

А і безпосередньо самими конституційними Громадянами України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо встановленими положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

Але які після 23 липня 1996 року свідомо офіційно приховували та приховують ще до цього часу саму відсутність у Відомостях Верховної Ради України жодного конституційного Закону України, - офіційно прийнятого конституційною Верховною Радою України конституційного скликання та від ІМЕНІ тільки Українського народу Самостійної української держави України, - у відповідності з положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

Так як на конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, не можуть поширюватися «ЗАКОНИ» офіційно припиненої 1 грудня 1991 року «УКРАЇНИ» як Української РСР, - як незаконно прийняті офіційними неконституційними «Громадянами України всіх національностей віртуального «Народу України»;

Тобто, які були незаконно прийняті безпосередньо тільки такими неконституційними «Народними депутатами України» неконституційного скликання, які ніколи та жодного разу офіційно не обирали самі офіційні суб»єкти конституційного виборчого права , - безпосередньо офіційно встановлені положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, - як конституційні Громадяни України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України;

Так само як і на самих неконституційних «Громодян України всіх національностей віртуального «Народу України», на посадах неконституційних «Президентів України», «Народних депутатів України» та «суддів України», НЕ МОЖУТЬ поширюватися положення розділу 1 ст.80,розділу 1 ст.105, розділу 1 ст.126 та положення розділу 1 ст.149 Конституції України, так як останні поширюються тільки на самих конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, - безпосередньо встановлених положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року.

Вже не згадуючи про самих неконституційних місцевих депутатів СІЛЬСКИХ, СЕЛИЩНИХ, РАЙОННИХ, МІСЬКИХ та ОБЛАСНИХ рад, які згідно своїх нікчемних посвідчень особи з найменуваннями «УКРАЇНА» - «Паспорт» віртуальних РВ «УМВС України», - неконституційних «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу УКраїни», у відповідності з положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, у жодному випадку, не являються не тільки конституційними Громадянами України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, а і офіційними суб»ктами конституційного виборчого права безпосередньо встановленого положеннями ст.71, та розділами 1 та 2 ст.141 Конституції України від 28 червня 1996 року;

А тому, ОСТАННІ, у жодному випадку у межах своїх виборчих округів офіційно не представляють жодних офіційних суб»єктів конституційного виборчого права безпосередньо встановлених положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року - офіційно об»єднаних спільним проживанням у територіальних громадах Українського народу СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів, МІСТ обласного значення, МІСТА обласного центру без районного поділу та РАЙОНУ міста обласного центру з районним поділенням Самостійної української держави України, з правами офіційних суб»єктів конституційних прав та конституційних повноважень безпосередньо встановлених положеннями розділу 1 ст.10, розділу 1 ст.13 та розділу 1 ст.17 Конституції України від 26 червня 1996 року;

по-п»яте, що нікчемному «Президенту України » Кравчуку Л.М., після того як 4 грудня 1991 року йому стало офіційно відомо про офіційні результати Всеукраїнського референдуму Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року, та що останніми було офіційно скасовано безпосередньо самі «офіційні результати» його «виборів» - як першого «Президента» офіційно припиненої 1 грудня 1991 року «УКРАЇНИ» як незалежної Української РСР, тільки самих офіційно припинених 1 грудня 1991 року самопроголошених 26 серпня 1991 року «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу України»;

Вже нічого не залишалося як тільки вже 10 грудня 1991 року відкрито вдатися до широкомасштабної економічної диверсії проти самої офіційної національної економіки Українського народу Української РСР та його офіційного правонаступника - Українського народу щойно створеної 1 грудня 1991 року Самостійної української держави України, не зважаючи що остання 4 грудня 1991 року вже повністю офіційно відбулася як Українська Республіка Самостійної української держави України, - тільки самого Українського народу Української РСР, з конституційним громадянством, тільки Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України;

У підтвердження цього ДИВИСЬ самі положення розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

Та що віртуальному та нікчемному першому «Президенту України» офіційно припиненої 1 грудня 1991 року незалежної Української РСР, від її Українського народу вже Самостійної української держави України, вже нічого не залишалося як тільки шляхом відвертої державної та національної зради Українського народу Української РСР, незаконно вдатися до самого державного заколоту, не тільки у власних незаконних інтересах а і в інтересах ЕКОНОМІК інших держав та їх фінансових та банківських установ;

Де саме таким прикладом, є саме ті непереборної сили обставин за яких останній першочергово 8 грудня 1991 року, шляхом незаконного привласнення собі саме посади «Президента», офіційно припиненої 1 грудня 1991 року «УКРАЇНИ», як Української РСР, - у відсутність МАНДАТУ Українського народу вже Самостійної української держави України, як офіційного правонаступника Українського народу Української РСР, шляхом свідомого невиконання офіційної ВОЛІ Українського народу Української РСР на його Всеукраїнськоу референдумі 1 грудня 1991 року, вже від імені віртуального «Народу України» Української РСР, незаконно розірвав союзний договір про СРСР, та в період 10 грудня 1991 року, та кінця першої половини 1992 року, незаконно запустив у незаконний ОБІГ, у межах офіційної державної території Самостійної української держави України, а не самої офіційно припиненої 1 грудня 1991 року «УКРАЇНИ, як незалежної Української РСР, НЕ ТІЛЬКИ, власну «Гривну» - як сурогатну грошову одиницю УКРАЇНИ, офіційно припинених неконституційних «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу України»;

Тобто, ЗАМІСТЬ офіційно встановленої національної грошової одиниці Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо резолютивною частиною самого АКТа проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року та резолютивною частиною самої Постанови Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви та характеристик ознак грошової одиниці України» від 10 грудня 1991 року № 1952-12, та в наступномуофіційними положеннями ч.11 Розділу ХV«Перехідні положення» Конституції Українивід 28 червня 1996 року;

А і незаконно запустив власне сурогатне «Громадянство України всіх національностей віртуального «Народу України», - шляхом незаконного виготовлення та незаконного поширення через віртуальні та офіційно неутворені РВ «УМВС України», саме його нікчемних посвідчень особи з найменуванням «УКРАЇНА» - Паспорт»;

- Де останнє без таємного прийняття 1 липня 1992 року нікчемної - кравчуковської Конституції України , - тільки самого віртуального «Народу України» т а тільки його віртуальною кравчуковською «Верховною Радою України» 1-го нікчемного скликання, було взагалі неможливим, - як тільки непомітно офіційно здійснити;

Тому для підтвердження дійсного офіційного існування саме таких незаконних обставин на той час в період 10 грудня 1991 року та 1 липня 1992 року, ДИВИСЬ у Відомостях Верховної Ради України, шляхом порівняння вже вищенаведеного безпосередньо з наступним, а саме:

1) З положеннями розділу 2 ст.4 непомітно «прийнятого» Закону Української РСР від 5 липня 1991 року № 1295-15 «Про Президента Української РСР», - « При вступі на посаду Президент Української РСР приносить присягу такого змісту « Урочисто присягаю народові України при здійснені повноважень Президента Української РСР» - але чомусь самою державною мовою Українського народу Української РСР відповідності з Конституцією Української РСР, а НЕ «державною мовою» нікчемного та віртуального «Народу України»;

2) З преамбулою непомітно «прийнятої» в період 10 грудня 1991 року та 1 липня 1992 року нової «Конституції України від 1 липня 1992 року, яка складається з наступного :

« Народ України, / - а не Український народ Самостійної української держави України /

виражаючи свою суверенну волю,

здійснюючиневід»ємне право на самовизначення, спираючись на тисячолітню історію українського державоутворення,

визнаючи свободу і природні права людини найвищою соціальною цінністю

дбаючи про забезпечення умов життя, гідних людини, прагнучи до збереження і зміцнення соціальної злагоди, піклуючись про розбудову і розвиток громадянського суспільства, бажаючи вільно жити в незалежній демократичній державі, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, (?????) підтвердженим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, /- а не Всеукраїнським референдумом Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року / (?????) та усвідомлюючи відповідальність перед нинішніми і прийдешніми поколіннями, ПРИЙМАЄ цю Конституцію і проголошує її ОСНОВНИМ законом УКРАЇНИ» --- 3) З положеннями ст.1 Розділу 1 «Загальні засади конституційного ладу» вищевказаної Конституції України від 1 липня 1992 року, - де « УКРАЇНА є демократичною , правовою соціальною державою» ; / - А не Самостійною українською державою України/, - у відповідності з резолютивною частиною АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року./ 4) З положеннями розділу 1 ст.3 Розділу 1 «Загальні засади конституційного ладу» вищевказаної Конституції України від 1 липня 1992 року, - де сама «УКРАЇНА є республікою»; /- А не Українською РеспублікоюУкраїнського народу Самостійної української держави України/ ; 5) З положеннями розділу 2 ст.3 Розділу 1 «Загальні засади конституційного ладу» вищевказаної Конституції України від 1 липня 1992 року, - де саме віртуальний « Народ України складають громадяни України всіх національностей»; / - а не Український народ Самостійної української держави України, як офіційний правонаступник 1 грудня 1991 року Українського народу Української РСР/; 6) З положеннями розділу 5 ст.3 Розділу 1 «Загальні засади конституційного ладу» Конституції України від 1 липня 1992 року, - де « Від імені народу України можуть виступати виключно національні Збори УКРАЇНИ» ; / - До яких Український народ Української РСР та його офіційний правонаступник 1 грудня 1991 року Український народ Самостійної української держави України, не мають жодного та офіційного відношення/;

7) З положеннями ст.4 «Власність на надра» Кодексу України «Про Надра» від 27 квітня 1994 року ВР№ 133/94 станом на 1 серпня 1998 року, якими безпосередньо офіційно встановлено, - що «Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії , які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України , Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів; (?????!!!)

8) З положеннями ст.17 « Присяга державних службовців» ЗУ «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року N 3723-XII, - що « Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту:

"Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові УКРАЇНИ, суворо дотримувати Конституції та законів України» ---

9) З положеннями ч.16 Закону України від 17 вересня 1991 року № 1654-12 «Про внесення змін і доповнень до Конституції Української РСР» , який втратив чинність на підставі Закону №254/96-ВР від 28 червня 1996 року, якими встановлено, - « п.16 У назві і тексті Конституції (888-09) слова Українська Радянська Соціалістична Республіка та Українська РСР» замінити словом «УКРАЇНА», - як Українська РСР - УКРАЇНИ;

10) З перехідними та прикінцевими положення пропорційного - неконституційного Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, якими офіційно встановлено, - «Визнати такими, що втратили чинність: Закон Української РСР "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року N 565-XII / (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами) та Постанова Верховної Ради Української РСР "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 21),

шляхом порівняння останніх з 2-гою сторінкою власного нікчемного «посвідчення особи» з найменуванням «УКРАЇНА» - «Паспорт» офіційно не утворених РВ «УМВС України», - тільки «Громадян україни всіх національностей Народу України»;

11) З положеннями ч.2 Розділу XI «Прикінцеві положення» пропорційного - неконституційного Закону України «Про Кабінет міністрів України » від 21 грудня 2006 року № 514-V, якими безпосередньо та офіційно встановлено наступне,

- « 2. Визнати таким, що втратив чинність, САМЕ 21 грудня 2006 року, Закон Української РСР "Про Раду Міністрів Української РСР" ( 4157-09 ) (????!!!); ---

12) З Витягом ДРСУ Серія АД № 443862 від 14 серпня 2014р. з ЄДРПОУ юридичної особи з найменуванням «Міністерство внутрішніх справ України», яким станом на 14 серпня 2014 року офіційно встановлено, - що « Дані про розпорядчий АКТ на підставі якого утворено юридичну особу ( - з найменуванням «Міністерство внутрішніх справ України»), відомості відсутні.»/ ---

13) З положеннями ч.1 розділу 3 ст.1 «Службова дисципліна» Дисциплінарного Статуту національної поліції України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, - якими незаконно встановлено,

- що « 1) бути вірним Присяги поліцейського, мужньо і вправно служити народу УКРАЇНИ» ( ????????!!!!);

А не Українському народу Самостійної української держави України/ ( ????????!!!!)

---

Тобто, у положеннях яких, виявляється, взагалі незнайшлося жодного місця не тільки для самого Українського народу Самостійної української держави України, як офіційного правонаступника Українського народу Української РСР у складі СРСР, а і для самих конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, - безпосередньо встановлених положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

Де вищенаведеними обставинами вже незаперечно та повністю викривається на той час нікчемних - самопроголошених 450 «Народних депутатів України» нікчемного 1-го скликання, на чолі з самопроголошеним нікчемним «Головою Верховної Ради України» 1-го скликання, та нікчемним першим «Президентоми України» - Кравчуком Л.М.,

- як самопроголошених «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу України», у відвертій національній зраді Українського народу Української РСР та у прямому захоплені в період 24 серпня 1991 року після 18-00 та 26 серпня 1991 року, конституційної законодавчої влади саме Українського народу Української РСР, - вже шляхом відкритого посягання на саму офіційну та конституційну національну державність Українського народу Самостійної української держави України саме як офіційного правонаступника Українського народу Української РСР, у складі СРСР;Тобто, метою якого було незаконного повалення не тількиУкраїнської РСР у складі СРСРа і самого незаконного повалення щойно створеної 24 серпня 1991 року Самостійної української держави України, - як Української Республіки Українського народу УкраїнськоїРСР, - саме офіціне створення якої вже булона той час офіційно та публічно підтверджено наступним, а саме:

1) офіційним Рішенням № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання про створення Самостійної української держави України;

2) офіційною резолютивною частиною АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року в частині, створення Самостійної української держави України;

3) офіційними Результатами Всеукраїнськогореферендуму Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року з підтримання АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині, СТВОРЕННЯ Самостійної української держави України, у Відомостях Верховної Ради України.

4) офіційною Постановою ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року по виборах Президента України та всеукраїнського референдуму, з підтвердження АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині, створення Самостійної української держави України.

5) офіційними розділами 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року.

Крім того,вищенаведеним Кравчука Л.М. та його «сподвижників», сьогодні вже повністю викривається у безпосередньому захоплені в період 24 серпня 1991 року після 18-00 та 26 серпня 1991 року, конституційної законодавчої та виконавчої влади Українського народу Української РСР,

саме самопроголошеними «Народними депутатами України» 1-го скликання, на чолі з самопроголошеним «Головою Верховної Ради України» - Кравчуком Л.М.; та само призначеним «Президентом України» - Кравчуком Л.М.;

Де офіційним підтвердженням саме таких незаконних обставин ДИВИСЬ у Відомостях Верховної Ради України, самі положення ст.1 та ст.5 Закону України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року № 1543-12, - якими незаперечно та повністю офіційно підтверджується, що 24 серпня 1991 року після 18-00, вже у жодному разі не було жодного офіційного проголошення незалежності України, тим більше саме за тих непереборної сили обставин, що вищевказаний АКТ проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, після 18-00, як виявилося, вже було нікому а тим більше на законних підставах офіційно розглядати не тільки у пленарному засіданні 24 серпня 1991 року жодної Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання а і у пленарному засіданні самої ще віртуальної «Верховної Ради «УКРАЇНИ», як Української РСР».

У підтвердження саме таких незаконних обставин ДИВИСЬ офіційний витяг з положень ст.1 нікчемного Закону України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року № 1543-12, - якими встановлено: - що «З моменту проголошення незалежності України найвищим органом державної влади України є Верховна Рада України в депутатському складі Верховної Ради Української РСР»;

А тим більше останнє, ДИВИСЬ шляхом порівняння з наступним:

1) З офіційною відповіддю Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (- ЦДАВО України) вих. № 1222 від 29 листопада 2019 року, якою встановлено, - що «На Ваше звернення повідомляємо, що у переглянутих документах Верховної Ради Української РСР/ України за серпень - вересень 1991 року відомостей про створення Верховної Ради України не виявлено»;

2) З офіційним Витягом ДРСУ № 19208222 зЄДРПОУ станом на 28 серпня 2014 року юридичної особи з назвою органу державної влади «Верховна Рада України» , яким офіційно встановлено, - що « в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ...... записів (назвою «Верховна Рада України)... не знайдено».

3) З офіцним витягомположень ст.5 нікчемного Закону України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року № 1543-12, - якими офіціно встановлено наступне: - « ст.5 Державний кордон Союзу РСР, що відмежовує територію України від інших держав , та кордон між Українською РСР і Білоруською РСР, РРФСР, Республікою Молдова, за станом на 16 липня 1990 року є державним кордоном УКРАЇНИ»;

- саме з віртуальною «державною територією» віртуальної «УКРАЇНИ» як Української РСР, незаконно вигаданої у незаконних інтересах тільки самих 7 відсотків неукраїнського населення Української РСР, - у незаконних саме іртуального «Народу України», а не самого Українського народу УкраїнськоїРСР, не зважаючи що останній, згідно офіційних даних Держкостату Української РСР безпосередньо на вказану дату офіційно складав 93 відсотки всього населення Української РСР, як офіційних Громадян СРСР станом на 1 грудня 1991 року;

У підтвердження офіційного існування саме таких офіційних обставин ДИВИСЬ самі положення розділу 1 ст.10, розділу 1 ст.13 та розділу 1 ст.17 Конституції України від 28 червня 1991 року, положення ст.324 «Право власності Українського народу» ЦК України та положення розділу 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

Тобто, якими сьогодні повністю підтверджується, що конституційними Громадянами України всіх національностей та офіційним джерелом всіє конституційної державної влади 24 серпня 1991 року, 26 серпня 1991 року, 12 вересня 1991 року, 30 вересня 1991 року, 4 грудня 1991 року, 8 грудня 1991 року, 10 грудня 1991 року та 1 липня 1992 року, був та є ще доцього часу, безпосередньо тільки Український народ Самостійної української держави України, згідно резолютивної частини АКТа проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, про створення Самостійної української держави України, та тільки його конституційні Громадяни України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо встановлені офіційними положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, а НЕ самі віртуальні «Громадяни України всіх національностей віртуального «Народу України» - саме незалежної Української РСР, як «УКРАЇНИ»;

Також непереборною перешкодою для офіційного створення в наступному нікчемних «Громадян України всіх національностей» віртуального «Народу України», ще до цього часу, є наступне:

1) сама Українська РСР у складі СРСР, - саме за тих непереборної сили обставин, що в дійсності сама «УКРАЇНА» ніколи офіційно не створювалась у складі СРСР, тим більше як Українська РСР;

2) сам Український народ Української РСР у складі СРСР, який 1 грудня 1991 року, у відповідності з офіційними результатами власного Всеукраїнського референдуму, вже офіційно 4 грудня 1991 року став Українським народом Самостійної української держави України, офіційно припинивши останнім не тільки Українську РСР, у складі СРСР, а і саму віртуальну незалежну Українську РСР, як УКРАЇНУ, вже тільки самого віртуального «Народу України»;

3) саме офіційне Рішення № 17 пленарного засідання 24 серпня 1991 року о 18-00 Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання про створення Самостійної української держави України, а НЕ самої «УКРАЇНИ», як незалежної Української РСР;

4) сама резолютивна частина АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, про створення Самостійної української держави України; а НЕ самої «УКРАЇНИ», як незалежної Української РСР;

5) сам Всеукраїнській референдум Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року, та його офіційні результати, з офіційного підтримання резолютивної частини АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року в частині, створення Самостійної української держави України, а НЕ самої «УКРАЇНИ», як незалежної Української РСР;

6) сама Постанова ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року по виборах Президента України та всеукраїнського референдуму, з підтвердження АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в частині, створення Самостійної української держави України, а не виборів нікчемного Президента віртуальної «УКРАЇНИ» - Кравчука Л.М.;

7) сама Постанова Верховної Ради України від 11 жовтня 1991 року № 1661-12 «про форму бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі» з питання підтримання резолютивної частини АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року в ЧАСТИНІ, створення Самостійної української держави України;

8) самі положення розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

Тобто, якими вже повністю викривається, та звільняється від доказування Верховна Рада України безпосередньо всіх скликань періоду 23 липня 1996 року та 1 липня 2020 року, весь час БУЛА неконституційного скликання, - у нашому випадку не тільки тільки з самих осіб неконституційних суб»єктів владних повноважень нікчемної законодавчої влади, а і з самих неконституційних суб»єктів виборчого права - нікчемних «Громадян України всіх національностей віртуального «Народу України» - які згідно своїх кравчуковських посвідчень особи з найменуванням «УКРАЇНА» -Паспорт» з віртуальними РВ УМВС України,

НЕ МАЛИ офіційного конституційного громадянства - Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо та офіційно встановленого положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;Так якзгідно своїх кравчуковських посвідчень особи з найменуванням «УКРАЇНА» - Паспорт» з віртуальними РВ УМВС України, безпосередньо встановлених положеннями нікчемної кравчуковської Конституції України від 1 липня 1992 року; незаконно БУЛИ «офіційними» віртуальними «Громадянами України всіх національностей віртуального «Народу України», офіційно припиненої 1 грудня 1991 року «УКРАЇНИ» як Української РСР.

Також окремо треба відзначити, що непереборною перешкодою для створення після 24 серпня 1991 року«Народу України» як «Громадян Української РСР всіх національностей»

або «Громадян України всіх національностей» віртуального «Народу України», на той час БУВ не тільки Український народ Української РСР у складі СРСР;

А і БУЛА сама арифметика згідно якої БУЛО взагалі неможливим розчинити у семи відсотках населення представників національних меншин та меншин без національності саме некорінних народів Української РСР, - незаконно похрещених у віртуальний «Народ України»,

безпосередньо всі дев»яносто три відсотка населення Української РСР, - тільки з самих етнічних представників Українського народу Української РСР;

Тим більше з метою їх незаконної та штучної асемеляції САМЕ самопроголошеними 26 серпня 1991 року віртуальними «Громадянами України всіх національностей» та офіційно не утвореного 1 грудня 1991 року віртуального «Народу України».

/ У підтвердження саме таких незаконних обставин ДИВИСЬ у Відомостях Верховної Ради України, відсутність офіційних доказів пленарного розгляду та прийняття у пленарному засіданні Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання САМОГО проекту Закону Української РСР «Про громадянство Української РСР», та доказів його офіційної публікації у Відомостях Верховної Ради України в період 30 вересня 1991 року та 1 грудня 1991 року/

Таким чином вищенаведеними обставинами Український народ Самостійної української держави України , його територіальні громади Українського народу та самі його етнічні представники з правами конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, офіційно встановлених положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

- Як офіційні суб»єкти конституційних прав та конституційних повноважень безпосередньо встановлених положеннями розділу ст.5, розділу 1 ст.13, розділу 1 ст. 17 та ч.4 ст.124 Конституції України, сьогодні, вже вимушені повністю скористатися своїми конституційними повноваженнями та конституційним правом, для офіційного введення своїми Статутами безпосередньо у межах своїх неподільних національних територіальних адміністративних одиниць та у межах всієї державної території Самостійно української держави України,

вже безпосереднє управління Українського народу Самостійної української держави України, та останнім здійснити повну асиміляцію конституційним громадянством - конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо всіх

не суб»єктів конституційних прав та конституційних повноважень, безпосередньо встановлених положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

Тобто, які в супереч положенням Конституції України від 28 червня 1996 року, та шляхом створення свідомого незаконного спротиву самі себе незаконно публічно визнають нікчемним «Народом України» та неконституційними «Громадянами України всіх національностей штучного «Народу України», тим більше безпосередньо у самій Верховній Раді України,

та своїми незаконними діями свідомо створють саму загрозу конституційному ладу та самому конституційному громадянству України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо та офіційно встановленому положеннями розділів 1 та 7 преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року;

А з цим і саму відкриту загрозу безпосередньо самому Українському народу Самостійної української держави України, його територіальним громадам Українського народу та її жителям з правами конституційних громадян України всіх національностей Українського народу Самостійнорї української держави України, вже безпосередньо у самих межах адміністративних територій їх СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів , МІСТ обласного значення, МІСТ обласних центрів без районного поділу та РАЙОНІВ міст обласних центрів з районним поділенням Самостійної української держави України, де вищенаведене вже є недопустимим, та вимагає відповідного реагування.

Мені хотілося би вірити що серед Вас є Гідні Сини Українського Народу! Бо якщо я помиляюся, я розумію що це смертний вирок мені, напевно така Доля, ну чим я гірший тих хлопців що загинули на Майдані чи Захищаючи Україну в АТО на сході? Мені хотілося би щоб Служба Безпеки України була повністю Українською та захищала інтереси перш за все пересічного Українця, а не була як кажуть у народі - «службою бариг України». Я памятаю як ми подавали позов до Суду про заборону комуністичної партії України, і СБУ було проти, і приходилося подавати позов до Суду проти СБУ. Якщо би вчасно, ми не просто заборонили комуністичну партию а влаштували Нюренберг 2 комуністичному режиму, який роками безкарно знищував Українців мільйонами, та зробили повноцінну люстрацію по прикладу прибалтійських Держав, то ми сьогодні не знаходилися би в такому жахливому політичному та економічному стані. Нажаль невідомо скільки ще залишилося «Шайтанових» в СБУ, но я певен Українці Переможуть!

Слава Богу! Слава Роду! Українському Народу!

Козак ГуляйвітерДодайте текст тут...

СВІДОМИМ УКРАЇНЦЯМ!

СВІДОМИМ УКРАЇНЦЯМ!

Розширені налаштування